УТЕПЛИТЕЛЬ ДЛЯ ФУНДАМЕНТА

Утеплення фундаменту пінополістиролом

Фундамент є непорушною основою, опорою будинку. Захищає його від негативних впливів навколишнього середовища, у тому числі ерозій ґрунту та ґрунтових вод. Однак через недостатньо утеплений фундамент можливий великий витік тепла. Нині жорсткої економії проблема заощадження енергоресурсів стала надзвичайно актуальною. Тому утеплення фундаменту – чудовий спосіб підвищити теплоізоляцію всього будинку. Зараз все більшої популярності, як утеплювальний матеріал, набирає екструдований пінополістирол, або інша екструзійна назва. Екструдований пінополістирол від пінопласту відрізняється технологією виготовлення та має покращені технічні характеристики. Так само він більш придатний для виконання теплоізоляційного шару будівель, побудованих на сильнопучнистих ґрунтах та ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод.

Екструзійний пінополістирол має безліч переваг:

чудовий утеплювач;
низький коефіцієнт теплопровідності;
нульова паропроникність;
мінімальне вбирання вологи;
стійкий до дії грибків, плісняви та бактерій
має легку вагу;
не гниє і не розкладається;
висока міцність на стиск та вигин;
широкий діапазон робочих температур;
вологостійкість;
тривалий термін експлуатації.

Особливо можна відзначити таку перевагу екструдованого пінополістиролу, як можливість економії на електроенергії та опаленні. Мінуси цього утеплювача: легко спалахує і при згорянні дуже токсичний. Також він сприйнятливий до прямим сонячним променям. На повітрі окислюється і виділяє стирол, хоча багато виробників стверджують, що це не так.

Послідовність утеплення фундаменту

1. Вибір. Щоб зробити правильний вибір пінополістиролових плит, необхідно врахувати наступні нюанси – це розрахункова товщина шару утеплювача, а також його щільність. Товщина листів варіює від 20 до 100 мм. Якщо потрібно отримати товстіший шар, плити клеять у два ряди. Для утеплення частини фундаменту, що знаходиться під землею, потрібно пінополістирол більшої щільності, а клас горючості тут не такий важливий. А ось для цоколя найкращим вибором буде пінополістирол, в якому присутні антипіренові добавки, або треба буде ізолювати його шаром стійких до займання матеріалів.

2. Підготовка. Виконати утеплення фундаменту можливо як на етапі будівництва, так і під час експлуатації будівлі. Уздовж фундаменту треба вирити траншею на глибину промерзання ґрунту та шириною до півтора метра. Потім збити залишки землі та очистити фундамент від іншого сміття та всього, що відшаровується. Можна вирівняти поверхню стін, це дозволить зменшити витрату клею для плит та збільшить довговічність фундаменту. Після земляних робіт фундамент повинен добре висохнути протягом декількох днів.

3. Гідроізоляційний шар. До цього етапу робіт треба підходити з особливою відповідальністю. Він дозволить захистити фундамент від проникнення вологи через високі грунтові води, якщо раптом це не вдасться зробити попередньому шару. Як гідроізоляція можна використовувати або спеціалізовані мастики і розчини, або рулонні матеріали. Але треба мати на увазі, що гідроізоляція бітумною мастикою, виготовленою на основі органічних розчинників, категорично не підходить для цих робіт. Пінополістирол при контакті з органічними розчинниками швидко руйнується, назавжди втрачаючи свої особливості. Так що якщо ви зупинили свій вибір на обмазувальному способі гідроізоляції, найкращим вибором будуть мастики гарячого застосування.

4. Монтаж. Монтаж нижньої частини фундаменту листами пінополістиролу рекомендується починати з кута та вести знизу вгору. Листи утеплювача укладають за допомогою спеціального контактного клею. Наноситься він спочатку по периметру плити, і ще роблять кілька мазків у центрі. Перед тим як плиту з силою притиснути до основи, слід витримати клей протягом шістдесяти секунд. Через невеликий проміжок можна кріпити наступну плиту. Щоб уникнути перекосів у місцях з'єднань, кріплення плит слід виконувати за рівнем. Не завжди для утеплення фасаду достатньо найбільшої товщини пінополістирольної плити. Тоді, згідно з розрахунками, матеріал стелиться у два шари, укладаючи один поверх іншого. При цьому плити верхнього шару кріпляться у шаховому порядку і мають повністю перекрити шви нижнього шару. Щілини, що залишилися, заливають монтажною піною.

5. Захист утеплювача. Не менш важливо захистити утеплювач від можливих механічних пошкоджень. Цей етап має на увазі накладання армуючого шару у вигляді сітки або дерев'яних щитів. Кріплення армуючого шару виконується по периметру всього фундаменту за допомогою дюбелів. Висота шару визначається заввишки засипки. Штукатурити поверх сітки можна цементним розчином з обов'язковим додаванням водовідштовхувальних компонентів. Це позбавить надмірного накопичення вологи в утеплювачі і його можливого руйнування при перепадах температури.

6. Дренаж. Замислитись про дренажну систему необхідно, якщо будівництво ведеться там, де ґрунтові води знаходяться близько до поверхні ґрунту або є ймовірність паводків. Дренаж облаштовуємо по довжині будівлі на відстані 50-60 см від стін на рівні піщаної подушки. Дренажну трубу можна вибрати з будь-якого матеріалу, що вам сподобався. Укладати її слід на спеціально подушку із щебеню та піску. Виводити трубу слід у низинку або колодязь для зливової каналізації. Засипають дренаж м'яким ґрунтом чи піском, щоб зберегти цілісність утеплювального матеріалу.

7. Утеплення цоколя. При утепленні фундаменту не слід залишати поза увагою і цокольну частину. Усі роботи з підготовки стін та ізоляції проводимо за аналогією з фундаментом: очищаємо, вирівнюємо, обробляємо водонепроникним матеріалом. Коли на цокольній поверхні завершені всі попередні етапи, можна зайнятися поклейкою плит. Порядок поклейки пінополістирольних плит на цоколь аналогічний поклейці на фундамент. Через пару діб, коли клей повністю висох, можна приступати до додаткового кріплення пінополістирольних листів. Фіксують їх за допомогою спеціальних пластикових дюбелів. Для зменшення витрати дюбелів допустимо кріпити їх на стиках плит. Маючи широкий капелюшок, пластикові дюбелі відмінно утримують плити пінополіситролу, додатково не створюючи містків холоду.

8. Утеплення ґрунту. Теплоізоляцію будинку можна поліпшити, засипавши траншею піском або керамзитом. Якщо ж цей варіант дорогий, то можна скористатися і колишнім ґрунтом. Але не слід засипати траншею до кінця. Завершальним етапом утеплення фундаменту буде тепле вимощення. Цей ефективний прийом дозволить знизити тепловтрати в будівлі, а також захистить фундамент від деформації. Як правило, вимощення роблять метрової ширини. Готують опалубку, засипають подушку з піску, потім укладають листи пінополіситролу, далі заливають бетоном. Це робиться для того, щоб на вимощенні не застоювалися атмосферні опади. Таким чином ґрунт біля фундаменту ізолюється від холоду, що забезпечує будинку додаткове тепло, а фундамент оберігає від передчасного руйнування.

9. Завершальний етап. Оздоблення цоколя надає не тільки естетичного, завершеного вигляду будинку, але й несе захисну функцію, оберігаючи утеплювач від механічних пошкоджень. За допомогою клею на цементній основі на утеплювач кріплять арматурну малярську сітку. Після висихання клею цоколь штукатурять. А штукатурку можна прикрасити будь-яким облицювальним матеріалом, або покрити фарбою.